- відривний
- —————————————————————————————відривни́йприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
відривний
Смотреть что такое "відривний" в других словарях:
відривний — а/, е/. Такий, від якого можна відривати частинами. Відривний блокнот … Український тлумачний словник
безвідривний — а, е. Який відбувається безперервно, постійно; безперервний, постійний … Український тлумачний словник
невідривний — неодри/вний, а, е. Якого не можна відривати від чого небудь; тісно пов язаний з чимсь; нерозривний. || Який діє або здійснюється безперервно, не припиняючись (про погляд, увагу) … Український тлумачний словник
підривний — а/, е/. 1) Признач. для підривання вибухом, пов язаний з таким підриванням. •• Підривні/ робо/ти роботи, виконувані діянням вибуху на природні або штучні матеріали. 2) перен. Спрямований на підрив чого небудь, послаблення в чомусь; шкідницький … Український тлумачний словник
безвідривний — прикметник … Орфографічний словник української мови
невідривний — прикметник … Орфографічний словник української мови
підривний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безвідривність — ності, ж. Абстр. ім. до безвідривний … Український тлумачний словник
безвідривно — Присл. до безвідривний … Український тлумачний словник
легатисимо — незм. і невідм., с., муз. Безвідривний, плавний перехід одного звука в інший, більш плавний, ніж легато … Український тлумачний словник
